У Музеї науки відкрили інтерактивну виставку до 25-річчя станції «Академік Вернадський»

У столичному Музеї науки відкрилася інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», що нині носить ім’я "Академік Вернадський".

У відкритті експозиції "Від "Фарадея" до "Вернадського" взяли участь представники уряду, Національного антарктичного наукового центру, полярники з майбутньої та перших українських антарктичних експедицій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Євген Дикий із книгою "Справа Василя Стуса"

"Рівно 25 років тому на карті світу з'явилася українська антарктична станція "Академік Вернадський". Для вітчизняної науки відкрилося вікно унікальних можливостей", – сказав на відкритті виставки директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, який також був присутній на виставці, у свою чергу, нагадав, що у 2018 році почалася модернізація станції, і він сподівається, що це оновлення допоможе продовжити ресурс її діяльності ще на 20-25 років. Він запевнив, що МОН сприятиме виділенню державних коштів на подальшу модернізацію та розвиток української антарктичної станції.

На виставці представлені 20 унікальних фото про життя і дослідження українських учених в Антарктиді, 3D-фотозону, відео про природу Антарктиди та полярні артефакти. Більшість світлин, що експонуються, надані учасниками українських експедицій.

Виставка працюватиме в Музеї науки з 6 лютого по 21 березня.


Українська антарктична станція "Академік Вернадський" до 1996 року належала Великій Британії та носила ім'я Фарадея. 6 лютого 1996 р. на станції було урочисто спущено британський прапор та натомість піднято Державний прапор України. Українську станцію назвали на честь видатного вченого, засновника вчення про біосферу та ноосферу, першого президента Академії наук України (1918 р.) Володимира Вернадського.

На о. Галіндез українські вчені ведуть дослідження, обумовлені Меморандумом про передачу станції "Фарадей" Україні. Зокрема, тривають неперервні, започатковані британцями ще в 1947 році метеоспостереження. За 25 років 25 українських експедицій досліджували в Антарктиді зміни клімату, магнітне поле Землі, "озонову діру", динаміку популяцій пінгвінів, пристосування живих організмів до екстремальних полярних умов і т.д.

На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників зазвичай становить 12 осіб. Науково-дослідний комплекс станції дозволяє здійснювати на сучасному рівні комплексний моніторинг параметрів навколишнього середовища в Антарктиці на всіх рівнях геосфер – від тектоносфери до геокосмосу.

Наразі "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція.

Загалом лише 30 країн мають свої цілорічні станції в Антарктиді. Для України, окрім престижу на світовій арені, це також велике "вікно можливостей": наші науковці мають змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.

ХХVI Українська антарктична експедиція вирушить на дослідження в березні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.