Музей Майдану прозвітував за роботу у 2020 році

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності оприлюднив звіт про свою діяльність у 2020 році

За 2020 рік Музей підготував 24 виставки – в Києві, Дніпрі, Одесі, Тернополі, Львові, Опішні на Полтавщині та одну міжконтинентальну виставку – одночасно в Києві та Нью-Йорку.

Здійснено 11 нових власних видань. Новий том спогадів "Майдан. Пряма мова", новий том біографій "Небесна сотня. Життєписи" тощо.

Проведено 518 екскурсій. Запроваджено комплексні екскурсії, які охоплюють низку об'єктів Майдану та музейних локацій. 

Будівництво Меморіалу може розпочатись наступного дня після зняття арешту з ділянки. Інвентаризували закуплені будматеріали. Напередодні відзначень Дня Героїв Небесної Сотні Музей запевнив, що причин для хвилювання СБУ та Поліції немає. 

Готовий до відвідувачів ресурсний центр для роботи з Бібліотекою Музею Майдану та медіатекою. У ній понад 20 000 файлів аудіо, відео та фото з Революції Гідності, включаючи матеріали судових засідань у справах Майдану.

Деталі звіту можна побачити на сайті Музею.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.