УІНП випустив ролик про діяльність ОУН в Центральній та Східній Україні

Український інститут національної пам'яті до річниці Першого Великого збору ОУН підготував ролик про діяльність українських націоналістів у центральних, східних та південних областях

Про це повідомляється на сайті УІНП, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, з 28 січня до 3 лютого 1929 року тривав Перший Великий збір ОУН, який також відомий як Конгрес українських націоналістів. На ньому було проголошено створення ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем, озвучені загальні світоглядні засади, політичне бачення ситуації та устроєві форми організації.

"Діяльність ОУН зосереджувалась насамперед у західних областях України, що перебували у складі міжвоєнної Польщі. Однак з початком німецько-радянської війни було створено кілька похідних груп ОУН, які змогли налагодити підпільну діяльність у центральних, східних та південних областях, включно з Донбасом та Кримом", - ідеться в повідомленні.

Як коментує дослідник ОУН, декан Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк, у Дніпропетровській області в кожному районі був осередок організації.

"Є радянські дані про арешти та розгроми в 1944-46 роках по кожному району. Сотні людей арештовано у Дніпропетровській області. Те ж саме у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях"- розповідає він.

Ролик створила студія Prosto production. Науковий консультант ролика – декан Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.