Як НКВД ламало Валер’яна Підмогильного: документи зі справи онлайн

Ордер на обшук у будинку «Слово», згадки про роман «Місто» під час допитів, анкети, протоколи, постанови — до 120-річчя автора першого українського урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного опублікували документи з його архівної справи

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікує 40 документів з архівно-кримінальної справи письменника. Документи можна переглянути на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • протокол особистого обшуку письменника;
  • анкета обвинуваченого Валер'яна Підмогильного;
  • протоколи допиту про перебування у Німеччині та Чехії; 
  • постанови про конфіскацію та знищення листування письменника;
  • ордери на обшук у квартирі Валер'яна Підмогильного та його арешт;
  • обвинувальний висновок, особливості діяльності, речові докази по справі учасників "Української комуністичної партії (боротьбистів)";
  • протокол проведення "очної" ставки між Підмогильним та письменником Епіком; 
  • документ про реабілітацію Валер'яна Підмогильного та 16-ти учасників "Української комуністичної партії (боротьбистів)" та інше.

Також до колекції ввійшли документи з Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва та особисті документи письменника з архівів, які зберігаються у родині нащадків його дружини. 

Документи збірки містять згадки про тогочасний літературний процес та його діячів. Зокрема, в одному з протоколів допиту Валер'ян Підмогильний називає літературну організацію "МАРС" "пасивною та рихлою". В іншому протоколі містяться слова письменника про отриману від невідомого йому адресата з Німеччини бандероль з німецькомовним перекладом двох розділів роману "Місто".

У протоколі допиту 11 грудня 1934 року Валер'ян Підмогильний спростовує закиди НКВД про терористичну діяльність, завершуючи допит словами "Винним себе не визнаю". Однак рівно за місяць письменник "зізнається", що нібито вважає терор ефективним методом боротьби.

Документи публікуються в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.