Президент видав указ про ювілей Лесі Українки

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має затвердити план заходів для відзначення цієї пам'ятної дати, забезпечити організацію в Києві відповідного урочистого заходу, проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

 

Обласні державні адміністрації та КМДА повинні затвердити регіональні плани заходів з цієї нагоди, сприяти ініціативам громадськості з реалізації заходів зі вшанування пам'яті та популяризації творчості письменниці.

План заходів може містити проведення конкурсів літературних, дослідницьких та мультимедійних учнівських проектів, присвячених цій визначній даті, мистецьких конкурсів на інформаційні продукти для популяризації творчості Лесі Українки.

Також мають бути здійснені реставраційно-ремонтні роботи у памʼятках культурної спадщини – "Білому та сірому будинках Косачів" у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, реконструкція Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Передбачена підтримка проектів щодо видання творів письменниці та про неї, переважно інноваційних форматів (комікси, графічні романи, інтерактивні видання); підтримка проектів щодо здійснення перекладу творів Лесі Українки тощо.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.