Історична драма «Мій друг Зиґмунд Фройд» виходить у прокат

В Україні 28 січня стартує прокат фільму «Мій друг Зиґмунд Фройд».

Про це повідомляє компанія-дистриб'ютор "Артхаус Трафік".

 

"В перший тиждень кінопрокату після локдауну на екрани українських кінотеатрів виходить історична драма "Мій друг Зиґмунд Фройд" з програми фестивалю "Тиждень австрійського кіно", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, сюжет розгортається в Австрії під час її окупації нацистською Німеччиною. Саме на тлі подій, які згодом обернуться великою світовою трагедією, і розпочинається історія головного героя – юнака на ім'я Франц.

Опинившись у довоєнному Відні, він зустрічає свою першу і, як йому здається, останню любов. У тонкощах бажань і спокус Францу допомагає розібратися найбільший експерт – сам Зиґмунд Фройд.

Роль головного психолога ХХ століття виконав Бруно Ганц ("Небо над Берліном", "Дім, який побудував Джек", "Бункер"). Вона стала останньою для видатного актора. Разом із ним у фільмі зіграли Симон Морзе, Емма Дрогунова та Йоханнес Кріш.

Режисер Ніколаус Лейтнер зняв стрічку за мотивами світового бестселера Роберта Зіталера "Торговець тютюном" (українській аудиторії австрійський письменник знайомий насамперед своїм романом "Ціле життя").


Як нагадали в Артхаус Трафік, фільм отримав чотири номінації на премію Австрійської кіноакадемії – за найкращі жіночу та чоловічу ролі другого плану, костюми та музику.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.