Спецпроект

До Дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкривають інсталяцію "Погляд у минуле"

Сьогодні, 27 січня, до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкриють інсталяцію "Погляд у минуле".

Як повідомляє КМДА, інсталяцію відкриють на проспекті Перемоги, 10, поблизу Міністерства освіти і науки.

 

"27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, вшановуючи шість мільйонів євреїв, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Ця кривава сторінка історії назавжди закарбувалась у нашій пам'яті.

І завдяки таким проєктам як "Погляд у минуле" наші сучасники ще раз наголошують, що зроблять усе можливе, аби трагедія Голокосту ніколи не повторилася", – заявила директорка Департаменту культури КМДА Діана Попова.

Зазначається, що інсталяція авторства художниці та архітекторки Анни Камишан пропонує зазирнути у минуле.

У два кам'яні валуни вмонтовані монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві.

Ці кадри є важливими свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що фотограф зафіксував тут майже 80 років тому.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.