На Прикарпатті знайшли архів УПА. ВІДЕО

У лісі поблизу гірського села Тисів, що неподалік міста Болехів Івано-Франківської області, знайдено архів Української Повстанської Армії.

Документи понад 70 років пролежали під землею у ящику з-під кулеметних дисків. На нього з допомогою металошукача натрапили представники пошуково-історичного клубу "Тустань", передає Еспресо.TV.

 

"Він був на глибині, стояв вертикально, що свідчить – був захований, а не закинутий", - розповів голова первинної організації клубу "Тустань" Віктор Савчук.

У ящику виявили рукопис, брошури та посібник для військових "Бойовий статус піхоти". Його серед документів розпізнав історик Василь Тимків.

У місці, де знайшли архів, дослідники ведуть розкопки вже більше року. 1944 року там базувалася сотня УПА "Вікторія".

Місцевий мешканець Микола Зварич пригадує розповіді свого діда, який будував для повстанців. За його словами, до 1946 року повстанці не будували криївок, а споруджували дерев'яні зимівки по типу стаєнь.

"Коли вже на повстанців почало полювати КДБ, тоді вони вже так робили бункери і зимівки, щоби зверху й сліду не було видно", - зазначив Зварич.

Інформації про сотню УПА "Вікторія" збереглося дуже мало. Пошуковці по крихтах збирають факти про військовий підрозділ.

Вивчати самотужки документи дослідники не бралися – вони дуже крихкі. Все знайдене передали в Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. Степана Бандери.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.