Єзуїтський орден в Іспанії вибачився за сексуальні злочини своїх послідовників

Католицький орден єзуїтів зізнався у тому, що з початку ХХ століття року його послідовники вчинили сексуальні злочини проти більш ніж сотні людей в Іспанії. Товариство Ісуса в цій країні вибачилося за свої дії, які назвало сумними та ганебними.

Про це повідомляє The Guardian.

Іспанські єзуїти, 1920 р.
Іспанські єзуїти, 1920 р.

У заяві ордена йдеться, що з 1927 року його люди, які часто працюють освітянами, вчинили сексуальні злочини проти 81 дитини та 21 дорослого. Більшість цих подій відбулася в школах, і за них відповідальні 96 єзуїтів.

Наразі в живих залишилися 65 єзуїтів, причетних до зґвалтувань і домагань, четверо з них вже не є членами ордену. 13 відсторонили від роботи з дітьми на час розслідувань, частині з цих людей наказали припинити служіння та відправитися до ізольованих єзуїтських комун.

Ці 96 членів ордену складають трохи більше 1% від його загальної чисельності в Іспанії.

Єзуїти — один з найбільш численних орденів Католицької церкви, заснований у XVI столітті для боротьби з Реформацією. Його члени активно займалися наукою, освітою та місіонерством. Станом на сьогодні в ордені налічується близько 15 тис. осіб, більшість з яких — священники.

"Ми хочемо навчитися просити пробачення в жертв та суспільства за ці зловживання, за культуру замовчування і за те, що не поводилися з цими фактами чесно і прямо", — заявив керівник осередку Товариства Ісуса Антоніо Еспанья.

Орден не назвав злочинців, оскільки хоче уникнути "полювання на відьом" і сповістити ймовірних жертв про те, що вони можуть довіряти бажанню єзуїтів шукати правду. Еспанья також заявив, що правила діяльності ордену оновили, і тепер єзуїтські установи гарантують безпеку дітям та людям, що перебувають у вразливому становищі.

Іспанське об'єднання "Вкрадене дитинство", що представляє жертв сексуального насильства, радо прийняло новини, але заявило, що викладені цифри "смішні", враховуючи епоху, багату на злочини.

"Схоже, вони забули, що жертви не могли повідомляти про зловживання, коли хотіли — вони це роблять лише тоді, коли мають можливість. У 1927 році ніхто не мав можливості повідомити про щось подібне.

Ми цінуємо зусилля, яких доклали єзуїти, занурившись у минуле та надавши дати й статистику, але це слід розглядати як початок чогось іншого — визнання", — сказав представник асоціації Хуан Кватрекасас.

На думку Кватрекасаса, єзуїтам варто поговорити з жертвами та приступити до покарання своїх злочинців і виплати компенсацій постраждалим.


У 2018 році Папа Римський Франциск, який є першим очільником церкви з числа єзуїтів, визнав помилки Риму в боротьбі з сексуальними злочинами своїх священників. Однак після цього понтифіка звинуватили в тому, що він не вжив жодних заходів з цього приводу.

Також Франциска розкритикували за його слова про те, що насильство над дітьми не обмежувалося церквою, і було історично поширеним явищем в усіх культурах і спільнотах.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.