АНОНС: Махно і пам’ять: анархістські та менонітські наративи про 1917-1921

Канадський інститут українських студій 22 січня 2021 року організовує віртуальну подію про Махна і менонітів

Шон Паттерсон, автор книжки "Махно і пам'ять: анархістські та менонітські наративи про українську громадянську війну, 1917-1921" 22 січня о 23 годині за київським часом (14 год. (MST)) розповість про взаємини між махновцями та менонітами на півдні України у роки революції 1917-1921 рр.

Нестора Махно називають революційним анархістом, українським Робін Гудом, масовим вбивцею, погромником і дияволом. Ці епітети походять з часів революції та громадянської війни (1917–21) у імперській Росії, коли військові формування Нестора Махно та менонітських колоністів на півдні України вступили в конфлікт.

Восени 1919 року махновські війська та їх прихильників із місцевих селян убили понад вісімсот менонітів.

Шон Паттерсон досліджує витоки трагічних подій 1919 року та пропонує переосмислення Нестора Махна та його руху шляхом вивчення наративів про справедливість, помсту та насильство, виявлених у менонітських та махновських джерелах.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.