АНОНС: онлайн-зустріч «Україна Соборна»

21 січня 2021 року Український інститут національної пам’яті проведе онлайн-зустріч «Україна Соборна»

Захід приурочено до 102-ої річниці проголошення Акта Злуки Української та Західноукраїнської народних республік. Переглянути трансляцію можна на фейсбук-сторінці УІНП. Початок – 21 січня о 12:00.
Як зазначають організатори, ідея заходу полягає в тому, щоби зібрати представників з різних областей з нагоди Дня Соборності України задля обговорення таких питань:
- які події відбувалися в їхньому регіоні 100 років тому?
- як відроджувалося свято Соборності в краї?
- які проблеми з минулого залишаються актуальними сьогодні?
- як бачиться соборність України в майбутньому?
У включенні беруть участь представники територіальних органів Інституту та запрошені - люди різних професій (історики, філософи, політологи тощо).
Мета: актуалізувати тему необхідності консолідації, популяризувати знання про події Української революції, зокрема шлях українства до проголошення Акта Злуки 1919 року, показати, що ми відповідальні за пам'ять про минуле та творення майбутнього, реально оцінюємо виклики сучасності та вміємо об'єднуватися перед ними.
У заході візьмуть участь представники Києва, Дніпра, Вінниці, Одеси, Луцька, Чернігова, Харкова та Рівного. 
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.