Музей Голодомору провів онлайн-екскурсії для 1000 глядачів

Працівники Музею Голодомору створили відеоекскурсію, яку можна відвідати з будь-якого куточка України чи світу. Протягом 2 місяців такою можливістю скористалися більше 50 разів понад 1000 глядачів із 14 областей України, а також Йорданії та США

Формат відеоекскурсії дає змогу дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців, побачити унікальні предмети, яких немає в основній експозиції, та побувати у музеї онлайн.

Можливість відвідати відеоекскурсію залишиться і після карантину, адже завдяки їй до Музею можуть потрапити діти та дорослі з усієї України та з-за кордону. Також невдовзі музейники презентують і англомовну версію, аби перегляд був доступним для іноземців та діаспорян.

Відеоекскурсія розрахована на школярів від 13 років і дорослих. Вона складається з двох частин. Перша – це відеоролик-подорож Музеєм Голодомору, протягом якої можна дізнатися історію Голодомору, зрозуміти, чому Голодомор є геноцидом українців та усвідомити, чому важливо зберігати родинну й національну пам'ять. Друга частина відбувається у форматі відеоконференції через платформу Zoom. Співробітниця музею відповідає на запитання глядачів, пояснює незрозумілі моменти й надає додаткову інформацію, яка цікавить відвідувачів.

Загальна тривалість – до 45 хвилин. Відеоекскурсія доступна щодня з 10.00 до 17.00.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.