Українців Угорщини запрошують до конкурсу з нагоди 150-річчя Лесі Українки

Товариство української культури в Угорщині оголосило конкурс «Наша Леся Українка» з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя від дня народження її внучатої племінниці, членкині товариства Наталі Драгоманової (1921-2018).

Про це повідомляється на сторінці події в Фейсбуці.

 

Творче змагання проходитиме в таких категоріях:


- декламування творів поетеси;


- виконання музичних творів, пісень на слова Лесі Українки;


- створення відеокліпів, присвячених Лесі;


- римейк творів Лесі Українки (як би писала поетеса в наші дні);


- переклади творів Лесі на угорську мову;


- презентація власних вишивок.


Як зазначається, заявки необхідно подати до 15 січня 2021 року на електронну адресу: hromada.ukran@gmail.com.

Найкращого в кожній номінації визначить спеціально створена комісія. На переможців та учасників чекають захопливі призи та подорожі історичними місцями Лесі Українки, зазначається в повідомленні.


Як повідомлялося, Верховна Рада у лютому 2018 року ухвалила постанову про відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадського діяча Лесі Українки 25 лютого 2021 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.