Сербські митники виявили велику партію археологічних артефактів у вантажівці з України. ФОТО

У ніч на 29 грудня 2020 року на прикордонному переході Српска-Црня сербські митники у співпраці з поліцією виявили та запобігли спробі контрабанди колекції з понад 2000 антикварних предметів різних періодів.

Як повідомляє Балканський оглядач з посиланням на видання Kurir.rs, контрабанду виявили у вантажівці з румунськими номерами, якою керував 46-річний громадянин Сербії.

 
ФОТО: Kurir.rs

Вантажівка, яка перевозила паркет з України до Сербії, стояла на черзі для регулярного в'їзного контролю, а водій сказав митникам, що перевозить лише два пакети цукерок, а також товар, який вказано в митній документації.

Під час детального огляду транспортного засобу було встановлено, що кабіна вантажівки та бічний ящик для інструментів були заповнені незадекларованим антикваріатом різних періодів: епохи бронзи, візантійського періоду, середньовіччя, а також предметів давніх слов'ян та кельтів. Всього митники нарахували 2113 предметів, серед яких найчисленнішими є підвіски, персні, різні інструменти та зброя.

Виявивши порушення, водій сказав митникам, що колекція не є його, але він погодився перевезти її з України до Сербії за невелику плату, і що йому сказали, що хтось зв'яжеться з ним після його прибуття до країни.

 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.