Автограф Винниченка і справа Кармалюка: Вінницький архів виклав онлайн рідкісні документи

У Державному архіві Вінницької області влаштували онлайн виставку особливо цінних документів, зокрема, показали автографи діячів УНР і судову справу Устима Кармалюка.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

"Ми оцифрували та представили усім зацікавленим можливість побачити рідкісні, я б навіть сказав, унікальні історичні документи різних епох, які в нас зберігаються.

Це, зокрема, автографи видатних діячів української державності, вищих посадових осіб. Наприклад, особисті підписи голови Директорії УНР Володимира Винниченка і гетьмана України Павла Скоропадського, а також Симона Петлюри – голови управи Всеукраїнської Спілки Земств", - повідомив Завальнюк.

За його словами, держархів на Вінниччині зберігає цілу низку документів, які можуть зацікавити істориків та усіх, хто цікавиться таємницями минулого України.

Наприклад, серед представлених на виставці документів є судова справа Устима Кармалюка і метричний церковний запис про вінчання Михайла Коцюбинського з Вірою Дейшею, особова справа державного та громадського діяча Дмитра Марковича.

Цікавими відбитками своєї епохи слугують судова справа одного з фундаторів авіації – морського офіцера Олександра Можайського і документи про розстріл більшовиками відомої на Поділлі поміщиці і благодійниці княгині Марії Щербатової тощо.

Документи, представлені в експозиції, виставлені у вільному доступі. Їх можна побачити за посиланням на сайті Державного архіву Вінницької області.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.