У Львові ініціюють перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема

Наступного року відзначатимуть 100-річчя Станіслава Лема.

Про це написав на своїй сторінці у facebook Микола Княжицький народний депутат України з фракції "Європейська Солідарність", передає "Еспресо.Захід".

 

"У світі знають його фантастику і футурологію. А я люблю "Високий замок", твір про Львів. Коли читаєш спогади Лема, думаєш, як багато витерпіли його мешканці. І як змінювалися назви вулиць.

Лем народився на вулиці Браєровській. У радянські часи це була вулиця Галана, зараз вулиця Лепкого коло Університету. Так хочеться, щоб українські назви більше ніколи не змінювалися. Назви на честь і українських героїв і великих представників інших народів, які були нашими добрими сусідами. Один з них – Станіслав Лем", - йдеться в повідомленні.

Він також наголосив, що в його окрузі є вулиця з безглуздою і комічною назвою Садова.

"Ніяких садів на цій вулиці немає. Ми з Уляною Пак, яка була депутатом міськради від цього округу і обрана зараз, пропонуємо фракції ЄС у міськраді ініціювати перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема", - зауважує депутат.

Микола Княжицький висловив сподівання, що мер Львова Андрій Садовий підтримає зміну назви вулиці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.