У Львові ініціюють перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема

Наступного року відзначатимуть 100-річчя Станіслава Лема.

Про це написав на своїй сторінці у facebook Микола Княжицький народний депутат України з фракції "Європейська Солідарність", передає "Еспресо.Захід".

 

"У світі знають його фантастику і футурологію. А я люблю "Високий замок", твір про Львів. Коли читаєш спогади Лема, думаєш, як багато витерпіли його мешканці. І як змінювалися назви вулиць.

Лем народився на вулиці Браєровській. У радянські часи це була вулиця Галана, зараз вулиця Лепкого коло Університету. Так хочеться, щоб українські назви більше ніколи не змінювалися. Назви на честь і українських героїв і великих представників інших народів, які були нашими добрими сусідами. Один з них – Станіслав Лем", - йдеться в повідомленні.

Він також наголосив, що в його окрузі є вулиця з безглуздою і комічною назвою Садова.

"Ніяких садів на цій вулиці немає. Ми з Уляною Пак, яка була депутатом міськради від цього округу і обрана зараз, пропонуємо фракції ЄС у міськраді ініціювати перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема", - зауважує депутат.

Микола Княжицький висловив сподівання, що мер Львова Андрій Садовий підтримає зміну назви вулиці.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.