МКІП запропонує внести Чорнобильський комплекс до спадщини ЮНЕСКО

Міністерство культури та інформаційної політики планує подати до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО Чорнобильський комплекс.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр культури Олександр Ткаченко під час робочої поїздки на Чорнобильську АЕС, де відбуваються заходи зі вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС

 

"Ми з міністерством плануємо подати до 31 березня попередній список до ЮНЕСКО. Чорнобильський комплекс – багато з цих пам'яток можна буде законсервувати, щоб людство пам'ятало, що у нас тут відбулося", - зазначив Ткаченко.

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2020 рік налічує 7 об'єктів, що становить близько 0,62% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1121 станом на 2020 рік).

Це, зокрема, собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, Дуга Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі та України, Херсонес Таврійський.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.