Розкопки на місці колишнього єврейського кварталу у Львові. Що знайшли археологи. ВІДЕО

У центрі Львова проводять археологічні розкопки на площі Коліївщини. Ця площа розташована між вулицями Братів Рогатинців та Староєврейською. Там колись була частина єврейського кварталу.

Археологічні дослідження передують реконструкції усієї площі, що є однією з найменших площ міста, повідомляє Суспільне.

 

Роботи проводять на двох окремих ділянках. На першій ділянці археологи уже розкопали підлогу підвалів. Її знайшли на глибині понад 3 метри. До ХІХ століття ці будинки були частиною єврейського кварталу. Пізніше їх знищили.

А на другій ділянці — починають дослідження. Там очікують розкопати дерев'яні елементи побуту, що могли бути на подвір'ях та всередині львівських будинків.

"Перш за все, якщо в першому шурфі ми бачили архітектурно-археологічні рештки, то в другому – у внутрішньому дворику, ми сподіваємося, що натрапимо на якісь непорушені культурні шари Середньовіччя, княжого часу", — каже директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.

Також археологи сподіваються розкопати давню єврейську криницю.

"Криниця, яка існує тут на ділянці зараз – це як бутафорія (копія, муляж, — ред.) ймовірна. Бо за різними джерелами, там її переносили у ХІХ столітті.

Ця єврейська криниця існувала на початку вулиці Федорова. Потім її перенесли сюди і потім її трошечки вже тут змістили. Ну от наш цей розкоп – він все ж таки, може зачепить частину фундаменту цієї криниці", — каже співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко.

Працюватимуть на площі Коліївщини археологи до кінця грудня. А реконструкцію площі мають розпочати навесні наступного року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.