Розкопки на місці колишнього єврейського кварталу у Львові. Що знайшли археологи. ВІДЕО

У центрі Львова проводять археологічні розкопки на площі Коліївщини. Ця площа розташована між вулицями Братів Рогатинців та Староєврейською. Там колись була частина єврейського кварталу.

Археологічні дослідження передують реконструкції усієї площі, що є однією з найменших площ міста, повідомляє Суспільне.

 

Роботи проводять на двох окремих ділянках. На першій ділянці археологи уже розкопали підлогу підвалів. Її знайшли на глибині понад 3 метри. До ХІХ століття ці будинки були частиною єврейського кварталу. Пізніше їх знищили.

А на другій ділянці — починають дослідження. Там очікують розкопати дерев'яні елементи побуту, що могли бути на подвір'ях та всередині львівських будинків.

"Перш за все, якщо в першому шурфі ми бачили архітектурно-археологічні рештки, то в другому – у внутрішньому дворику, ми сподіваємося, що натрапимо на якісь непорушені культурні шари Середньовіччя, княжого часу", — каже директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.

Також археологи сподіваються розкопати давню єврейську криницю.

"Криниця, яка існує тут на ділянці зараз – це як бутафорія (копія, муляж, — ред.) ймовірна. Бо за різними джерелами, там її переносили у ХІХ столітті.

Ця єврейська криниця існувала на початку вулиці Федорова. Потім її перенесли сюди і потім її трошечки вже тут змістили. Ну от наш цей розкоп – він все ж таки, може зачепить частину фундаменту цієї криниці", — каже співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко.

Працюватимуть на площі Коліївщини археологи до кінця грудня. А реконструкцію площі мають розпочати навесні наступного року.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.