Архів зарубіжної україніки представив виставку до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) пропонує переглянути віртуальну виставку, присвячену 130-річчю від дня народження визначного українського політичного, військового і державного діяча Андрія Мельника.

Про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

 

Як зазначається, 12 рудня українці відзначали 130-ту річницю від дня народження Мельника – "полковника Армії УНР, активного учасника української революції 1917–1921 рр., борця за незалежність України".

"З цієї нагоди ЦДАЗУ підготував документальну онлайн виставку "Людина, воїн, політик", фрагмент якої пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

З виставкою можна ознайомитися за посиланням.

Довідково. Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, ФРН) — голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця.

Один з організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації, Українського Національного Комітету, Української Національної Ради. Ініціатор створення та ідеолог Світового Конгресу Вільних Українців.

Помер 1 листопада 1964 року в м. Кельні (Німеччина). Похований 7 листопада 1964 року на цвинтарі Боневуа (фр. Bonnevoie) в Люксембурзі. 31 жовтня 1965 відкрито й освячено пам'ятник на могилі Мельника.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.