На Чернігівщині відновлюють вежу графів де Бальменів

У Линовицькій громаді на Чернігівщині цьогоріч розпочали відновлення пам’ятки кінця XIX ст. – вежі графів де Бальменів, яка свого часу прикрашала в’їзд до маєтку дворянської родини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив Линовицький селищний голова Віталій Нестерко.

 

"Розвиток туризму – один із напрямків стратегії соціально-економічного розвитку нашої громади. Тому цього року ми взялися за повернення первісного вигляду оглядовій вежі графів де Бальменів, у маєтку яких гостював Тарас Шевченко.

Почали у червні й працювали аж до осені. Встигли відновити кладку вежі та прибудови, яка поруч. Навесні продовжимо – будемо робити арку, всередині – кімнати та перекриття. Наступного року плануємо вежу закінчити", – розповів Нестерко.

За його словами, фінансували будівництво селищна рада та місцеві спонсори.

Голова громади додав, що вежа графів де Бальменів була збудована 1887 року, її висота – 17 м. З оглядового майданчика будівлі можна милуватися парком, ставком, бачити селище і стадіон. Окрім вежі, з об'єктів графського маєтку до сьогодні збереглася також оранжерейна.

Разом із пам'яткою архітектури Линовицька громада відновлює також графський парк – розчищає, вирубує сухі дерева, насаджує нові. Туристичні принади парку – майже 300-річний дуб із трьома стовбурами (його назвали "Три брати") та камінь, на якому, за легендою, любив сидіти Шевченко.

У листопаді минулого року в громаді презентували туристично-пізнавальний маршрут "Стежками шотландських графів", створений у межах проєкту "Подорож до легенд Линовицького краю", який виграв мікрогрант МХП. На сьогодні він налічує 7 об'єктів.


З історичних джерел відомо, що граф Яків де Бальмен був офіцером, художником-аматором, другом Тараса Шевченка та ілюстрував його твори. Він служив в імператорській армії, загинув 31-річним в Ічкерії. Саме йому Шевченко присвятив одну із своїх найсильніших поем – "Кавказ". У кількох її рядках поет оплакує марну смерть українця за чужі імперські інтереси.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.