АНОНС: відкриття виставки «Андрій Мельник – воїн і соборник»

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича, зокрема магнітофонна плівка 1958 року із записом голосу Андрія Мельника

12 грудня 2020 року о 12:00 в Національному музеї історії України (на 4-му поверсі) відкриється виставка "Андрій Мельник – воїн і соборник", присвячена 130-річчю від дня народження відомого державного, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації Українських націоналістів.

 

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Андрія Мельника (зокрема, пов'язані із його перебуванням у нацистському концтаборі Заксенгаузен), матеріали очолюваної ним ОУН, які поширювали на окупованих теренах України під час Другої світової війни, листи Євгена Коновальця та Тараса Бульби-Боровця до Андрія Мельника, світлини, на яких зафіксовані важливі моменти його праці над політичною консолідацією української еміграції у повоєнний період. Інтерес становлять унікальні тогочасні часописи (серед яких – нелегальні видання УВО та ОУН), звернення українців із різних країн до голови ОУН, магнітофонна плівка 1958 року із записом його звернення до українців в Україні.

Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.