На відновлення української церкви в Празі зібрали мільйон крон

На відновлення згорілої православної дерев'яної церкви святого Михаїла в Празі зібрали понад 1 мільйон крон.

Про це повідомляє інтернет-радіо iRozhlas.

 

Публічний збір коштів було оголошено мерією Праги. Збір грошей триватиме до 4 листопада 2021 року, повідомив прессекретар мерії чеської столиці Віт Гофман.

Нині експерти намагаються задокументувати залишки згорілого храму в Саду Кінських, після чого почнеться проєктування відновлювальних робіт.

Найближчими тижнями також відбудеться координаційна нарада представників Праги з православним духовенством, на якій буде розглянуто питання співпраці чи допомоги у сертифікації та реставрації інтер'єру. "На даний час неможливо оцінити, скільки в цілому буде коштувати реконструкція", - сказав речник.

За словами Гофмана, фахівці з охорони пам'яток за допомогою 3D-сканера безкоштовно створять 3D-модель храму, на підставі якої почнуться роботу з його відновлення.

Раніше посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс повідомив, що дипломати вестимуть переговори з міською владою про відновлення церкви. Розглядається також можливість звернення до Закарпатської області, щоб знайшли майстрів, які володіють відповідними навичками і технікою відновлення.


Нагадуємо, що церкву було побудовано у так званому бойківському будівельному стилі з елементами народного бароко. Її довжина – близько 14 метрів, а ширина – 8 метрів. Вежа була близько 17 метрів. Фахверкові частини церкви були покриті ґонтовим дахом.

Із 2008 року церква перебувала у користуванні православної спільноті Чехії та Словаччини. Споруда є власністю Праги і знаходиться у віданні чеського Етнографічного музею.

Дерев'яну православну церкву, побудовану в другій половині ХVІІ століття, перевезли в Прагу з села Великі Лучки поблизу Мукачева в 1929 році як подарунок русинів. У жовтні цього року церква згоріла майже повністю. Причина пожежі досі невідома.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.