На відновлення української церкви в Празі зібрали мільйон крон

На відновлення згорілої православної дерев'яної церкви святого Михаїла в Празі зібрали понад 1 мільйон крон.

Про це повідомляє інтернет-радіо iRozhlas.

 

Публічний збір коштів було оголошено мерією Праги. Збір грошей триватиме до 4 листопада 2021 року, повідомив прессекретар мерії чеської столиці Віт Гофман.

Нині експерти намагаються задокументувати залишки згорілого храму в Саду Кінських, після чого почнеться проєктування відновлювальних робіт.

Найближчими тижнями також відбудеться координаційна нарада представників Праги з православним духовенством, на якій буде розглянуто питання співпраці чи допомоги у сертифікації та реставрації інтер'єру. "На даний час неможливо оцінити, скільки в цілому буде коштувати реконструкція", - сказав речник.

За словами Гофмана, фахівці з охорони пам'яток за допомогою 3D-сканера безкоштовно створять 3D-модель храму, на підставі якої почнуться роботу з його відновлення.

Раніше посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс повідомив, що дипломати вестимуть переговори з міською владою про відновлення церкви. Розглядається також можливість звернення до Закарпатської області, щоб знайшли майстрів, які володіють відповідними навичками і технікою відновлення.


Нагадуємо, що церкву було побудовано у так званому бойківському будівельному стилі з елементами народного бароко. Її довжина – близько 14 метрів, а ширина – 8 метрів. Вежа була близько 17 метрів. Фахверкові частини церкви були покриті ґонтовим дахом.

Із 2008 року церква перебувала у користуванні православної спільноті Чехії та Словаччини. Споруда є власністю Праги і знаходиться у віданні чеського Етнографічного музею.

Дерев'яну православну церкву, побудовану в другій половині ХVІІ століття, перевезли в Прагу з села Великі Лучки поблизу Мукачева в 1929 році як подарунок русинів. У жовтні цього року церква згоріла майже повністю. Причина пожежі досі невідома.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.