2 грудня розпочався офіційний візит делегації УІНП до Польщі

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розпочав офіційний візит до Республіки Польща зустріччю з українською громадою у Польщі у приміщенні Посольства України.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Українські громадські організації в Польщі представили голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, перший голова ОУП та президент Європейського конгресу українців Юрій Рейт, голова Українського товариства в Любліні Григорій Купріянович, директор програми Study Tour To Poland Мирослав Скірка, професор Варшавського університету Ростислав Крамар, голова Товариства українців-політв'язнів та репресованих у Республіці Польща Олександр Стець.

Участь у зустрічі взяли Надзвичайний та Поважний Посол України Андрій Дещиця та представники Посольства, члени делегації Інституту – голова Антон Дробович, начальниця управління комунікації та інформаційно-аналітичної роботи Олена Снігир, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Павло Подобєд.

Представники урядової установи подякували українській громаді в Польщі за численні конструктивні ініціативи та зусилля щодо збереження історичної пам'яті українців у Польщі, а також за готовність до опрацювання складних сторінок минулого.

Українська громада зі свого боку наголосила на необхідності українським державним установам продовжувати діалог з представниками польського суспільства, відзначила, що зацікавлення Україною у Польщі, зокрема в університетських середовищах, не зменшується.

Учасники зустрічі торкнулися сфер потенційної співпраці українських громадських організацій у Польщі з УІНП. Серед іншого йшлося про співпрацю в рамках упорядкування українських цвинтарів у Польщі; проєкту "Віртуальний некрополь української еміграції" та доповнення цього ресурсу інформацією про поховання української еліти в Польщі.

Також була озвучена пропозиція спільними зусиллями створити онлайн-каталог меморіальних місць поляків в Україні. Представники української громади зазначили, що готові підтримати обмін досвідом між інституціями обох країн після завершення карантинних обмежень. А також позитивно відзначили виставку Інституту "1920: українці на захисті Європи від більшовизму" та запросили представити її польському суспільству.

Голова УІНП подякував за озвучені пропозиції та заявив про готовність їх підтримати. Він відзначив, що виступає за тісну координацію з громадою щодо чутливих питань національної пам'яті.

Офіційний візит української делегації продовжиться і сьогодні – 3 грудня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.