2 грудня розпочався офіційний візит делегації УІНП до Польщі

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розпочав офіційний візит до Республіки Польща зустріччю з українською громадою у Польщі у приміщенні Посольства України.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Українські громадські організації в Польщі представили голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, перший голова ОУП та президент Європейського конгресу українців Юрій Рейт, голова Українського товариства в Любліні Григорій Купріянович, директор програми Study Tour To Poland Мирослав Скірка, професор Варшавського університету Ростислав Крамар, голова Товариства українців-політв'язнів та репресованих у Республіці Польща Олександр Стець.

Участь у зустрічі взяли Надзвичайний та Поважний Посол України Андрій Дещиця та представники Посольства, члени делегації Інституту – голова Антон Дробович, начальниця управління комунікації та інформаційно-аналітичної роботи Олена Снігир, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Павло Подобєд.

Представники урядової установи подякували українській громаді в Польщі за численні конструктивні ініціативи та зусилля щодо збереження історичної пам'яті українців у Польщі, а також за готовність до опрацювання складних сторінок минулого.

Українська громада зі свого боку наголосила на необхідності українським державним установам продовжувати діалог з представниками польського суспільства, відзначила, що зацікавлення Україною у Польщі, зокрема в університетських середовищах, не зменшується.

Учасники зустрічі торкнулися сфер потенційної співпраці українських громадських організацій у Польщі з УІНП. Серед іншого йшлося про співпрацю в рамках упорядкування українських цвинтарів у Польщі; проєкту "Віртуальний некрополь української еміграції" та доповнення цього ресурсу інформацією про поховання української еліти в Польщі.

Також була озвучена пропозиція спільними зусиллями створити онлайн-каталог меморіальних місць поляків в Україні. Представники української громади зазначили, що готові підтримати обмін досвідом між інституціями обох країн після завершення карантинних обмежень. А також позитивно відзначили виставку Інституту "1920: українці на захисті Європи від більшовизму" та запросили представити її польському суспільству.

Голова УІНП подякував за озвучені пропозиції та заявив про готовність їх підтримати. Він відзначив, що виступає за тісну координацію з громадою щодо чутливих питань національної пам'яті.

Офіційний візит української делегації продовжиться і сьогодні – 3 грудня.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.