На Закарпатті реконструюють одну з найстаріших в Україні синагог

У Вільхівцях Закарпатської області розпочалася реконструкція однієї з найстаріших в Україні синагог. У її стінах планують відкрити музей.

Про це повідомляється на сайті Вільховецької громади.

 

"На початку літа 2019 року синагогу у Вільхівцях відвідали представники єврейської громади з різних країн у складі наукової конференції, яка була присвячена темі Голокосту.

Невдовзі до нашої громади звернулися представники вихідців єврейської громади з Вільхівців щодо можливості повернення синагоги, її реставрації та створення там музею.

Жителі нашої громади позитивно поставилися до цього питання, адже синагога вже тривалий час перебувала в аварійному стані", – зазначила керуюча справами Вільховецької громади Емілія Кричфалушій.

Зазначається, що споруда – одна з найдавніших синагог в Україні й датується приблизно 1705 роком.

"Вільховецька синагога є не лише унікальною частиною культурної спадщини, але й свідком багатьох історичних подій. Від моменту її спорудження територія Вільхівців була під впливом багатьох країн і політичних режимів.

Синагога була в аварійному стані, проте її стіни міцні, й ще зберігся унікальний старовинний єврейський розпис з гілками оливкового дерева та зіркою Давида. На території села Вільхівці на сьогодні немає єврейської релігійної громади, тож синагога стане музеєм.

Ми впевнені, що скоро про Вільховецьку синагогу дізнаються не лише в Україні, але й далеко за її межами", – сказала членкиня ради правління благодійної організації "Джерела спадщини", яка проводить реконструкцію, Марія Хорун.

Повідомляється, що активні роботи щодо відновлення синагоги розпочалися у жовтні 2020 року. Станом на кінець листопада тут вже перекрито дах площею 295 кв. м. Реставруватимуть будівлю з оптимальним збереженням її унікального стилю та духу історії.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.