У Китаї знайшли скам'янілості «вухатого» жука кембрійського періоду

Група дослідників недавно знайшла в місті Вейфан провінції Шаньдун на сході Китаю скам'янілість раніше невідомого науці виду жука, що перебував у морі близько 500 млн. років тому.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

Знахідка має екзотичний вигляд: її голова нагадує за формою пару кролячих вух. У зв'язку з цим її назвали Phantaspis auritus.

Палеонтологи заявили, що знайдений організм належить до класу морських членистоногих трилобітів, які з'явилися на нашій планеті 520 млн років тому і вимерли через 270 млн років.

Цей вид трилобітів має близько 4 см у довжину, а його голова становить майже половину. Передня частина його голови з "вм'ятиною" в середині витягнута вперед, що схоже на кролячі вуха.

За словами старшого наукового співробітника Нанкінського інституту геології і палеонтології Академії наук Китаю Чжао Фанчень, химерна форма жука сформувалася або для захисту себе від природних ворогів, або для зручності ловити їжу.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.