Спецпроект

Українці в Римі закликали парламент Італії визнати Голодомор геноцидом

Українська спільнота у Римі вчергове звернулася до парламенту Італії з вимогою визнати актом геноциду Великий голод в Україні 1932–33 років та запровадити вивчення цієї теми у місцевих школах. Звернення до італійських депутатів зачитали в неділю під час поминальної акції жертв Голодомору.

На центральній площі Венеції біля руїн Стародавнього Риму зібралася майже сотня активістів громади, передає кореспондент Радіо Свобода.

 

У відкритому листі українців мовиться, що "офіційно в Італії проживають майже 250 тисяч громадян України, багато з них є нащадками потерпілих внаслідок Голодомору, багато українців мають італійське громадянство, це громадяни, які працюють в країні для добробуту її суспільства, сплачуючи податки".

З огляду, зокрема, на цей факт громада просить обидві палати італійського парламенту визнати штучний голод 1932–33 років в Україні геноцидом українського народу та ухвалити спеціальну резолюцію.

Також є прохання засудити головного відповідального за геноцид, радянський режим під керівництвом Йосипа Сталіна, та сприяти долученню документів про Голодомор до навчальних програм італійських шкіл, щоб поширювати знання про трагедію з метою не допустити подібного у майбутньому.

На акції був присутній представник ліберальної проєвропейської партії "Італійські радикали", який підтримав заклик спільноти та звернувся до учасників не втрачати сил і продовжувати зусилля для визнання Голодомору геноцидом на політичному рівні в країні.

Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький, розповідаючи про історію викриття трагедії Великого голоду, нагадав, що саме італійські дипломати у травні 1933 року повідомляли урядові про винищення голодом українських селян.

"Однак у тодішній Італії на догоду Москві про це не говорили вголос, як і нині мало говорять про російсько-українську війну, що сьомий рік триває на сході України", – зазначив Городецький.

Під час акції лунали молитви, жалобні пісні, діти із запаленими свічками читали вірші. Подібні мітинги-реквієми українці Риму проводять в листопаді щороку із закликом до влади Італії приєднатися до держав, які вже визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932-33 років.

Італія – серед більшості країн, які ще не визнали Великий голод в Україні актом геноциду. Українські дипломати щоразу закликають офіційний Рим зробити цей крок. На заваді цьому експерти називають як юридичні, так і політичні мотиви, зокрема і "фактор Москви".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.