Спецпроект

У Луцьку молодики на авто їздили по лампадках, запалених у пам’ять про жертв Голодомору

28-го листопада, ввечері, в Луцьку на площі біля замку в Старому місті, молодики на авто влаштували дрифт. Під час катання один із водіїв потрощив лампадки, які напередодні там запалили в пам’ять про жертв Голодомору. Приїзд поліції ситуацію не врегулював – учасники автопригоди просто роз’їхались через ті ж лампадки на очах у поліції.

Про це інформують "Волинські Новини".

 

"Молодики вирішили, що серце Луцька чудове місце, аби показати своїм кралям, як вони круто дрифтують. Нагадаю, що Замкова площа все ж виконує роль пішохідної, а вже тоді як парковка чи дорога. Тобто, тут не те, що дрифтувати не можна, тут і їздити треба лише повільно, надаючи перевагу пішоходам.

Але цих молодиків це не дуже цікавило. Вони настільки були в захваті від такої можливості там поганяти, що коли один із їхніх колег переїхав лампадки, запалені в згадку про жертв Голодомору, то решта компанії просто посміялися з цього. Звісно, цього вечора він не перший і не останній це робив", – обурюється лучанин Arthur Gautama у Фейсбук.

Чоловік пише, що приїзд поліції не надто змінив ситуацію, за його словами, учасники автопригоди просто роз'їхались через ці лампадки на очах у поліції:

"На жаль, приїзд поліції не надто змінив ситуацію. Просто всі роз'їхалися після дискусії в якій ніхто себе винним не вважав. "А де ж нам кататись?", "Та то нас трохи занесло", "Та ніхто ж не катався", "Я взагалі не знав, що сьогодні День пам'яті жертв Голодомору", "Та тих лампадок зовсім не видно".

Останнє сказав і один з поліцейських. Одне авто навіть проїхало через ці лампадки на очах у поліції", – зауважує Артур.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.