Спецпроект

Вселенський патріарх Варфоломій присвятив проповідь жертвам Голодомору

Вселенський патріарх Варфоломій в День пам’яті жертв голодоморів 28 листопада відслужив панахиду за загиблими від штучного голоду в Україні та прочитав проповідь.

Глава Вселенського патріархату назвав Голодомор 1932–1933 років однією з найбільш трагічних подій в історії людства, повідомляє Радіо Свобода.

 

"Український термін "Голодомор" підкреслює рукотворний голод, диявольський проєкт сталінської системи, метою якого був добре спланований геноцид, зокрема, віруючих людей, аби викорінити християнську віру і православну церкву у той час, коли, як це не парадоксально, люди мирно збирали рясний врожай.

Поки люди вмирали від голоду, радянський режим експортував їхні врожаї світові, таким чином лицемірно прикидаючись процвітаючою країною", – мовиться в тексті проповіді.

Варфоломій закликав не забувати подій Голодомору, а, навпаки, – засуджувати його, "аби така жорстокість не повторювалася в історії людства".

Патріарх вказав на те, що Святий і Великий Собор Православної Церкви відкидає дискримінацію за ознакою кольору шкіри, релігії, раси, статі, етнічного походження чи мови. Він згадав, що в час, коли згадують жертв Голодомору, світ страждає також від коронавірусної пандемії, від якої померло понад мільйон людей.

"Нехай Воскреслий Господь дасть вічний спокій мільйонам праведних душ, які померли в надії на воскресіння внаслідок диявольського Голодомору, а також внаслідок нинішньої трагічної пандемії, і нехай їхня віра, а також випробування, які їм випали, заохочують і спонукають нас викорінювати будь-який вид дискримінації, несправедливості, насильства та голоду з нашого світу, роблячи його кращим, очікуючи побачити "Царство Боже, що прийде в силі". Амінь!" – підсумував Варфоломій.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.