Спецпроект

Музей Голодомору та МВС підписали меморандум про співпрацю

26 листопада Національний музей Голодомору і МВС підписали меморандум про співпрацю, МВС передало в музей копії кримінальних справ, що стосуються часів Голодомору, знайдені в архівах міністерства.

Про це йдеться на сайті Міністерства.

 

"Сьогодні ми в Музеї Голодомору підписали меморандум і почали процес передачі справ, що стосуються 1932-33 років, це дві справи, які ми підняли з архівів МВС, вони стосуються Херсонської області.

Одна з них з так званого "Закону про п'ять колосків", друга справа – про людоїдство. Сьогодні ми ці справи передамо для відкритого доступу в оцифрованному вигляді, і після того, як буде закінчено будівництво архіву, зможемо туди передати і оригінали всіх наших документів, які будемо окремо зберігати", - сказав міністр.

За словами Авакова, ця робота важлива як протидія антиукраїнській пропаганді.

"Чому це зараз потрібно, чому зараз ми про це говоримо, занурюємося в архіви? Тому, що пропаганда, яка розгортається проти нас, це та ж сама пропаганда, яка в той час вбивала українців, точно так же вона вбиває нас і зараз, в тому числі знищуючи нашу історичну пам'ять. Ми вважаємо правильним робити цю роботу системно і будемо працювати з музеєм з цих питань", - сказав міністр.

Аваков озвучив подробиці однієї зі справ.

"Наприклад, громадянин Херсонської області приніс в кишенях жменю зерна, його засудили на 10 років виправних робіт, з ним разом – його дружину і дітей", - розповів міністр.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.