Археологи шукають залишки Хаджибейської фортеці у центрі Одеси. ВІДЕО

На Приморському бульварі, що в самому центрі Одеси, стартували археологічні розкопки. Фахівці сподіваються відшукати залишки Хаджибейської фортеці, з якої, за їхніми словами, почалася історія міста.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

 

Наразі археологічна група вже огородила ділянку Приморського бульвару та почала перші роботи.

За словами історика та керівника робіт Андрія Красножона, під огородженою частиною бульвару ймовірно розташована одна з секцій брамної вежі Хаджибейської фортеці, яку 14 вересня 1789 року взяв штурмом Йосип де Рібас. Такі висновки археологи зробили за результатами георадарної розвідки.

"Упевненість складає понад 90%. Коли вийдемо на необхідну глибину, стане зрозуміло, чи це так. Якщо так, то нарешті вперше за 200 років вирішимо питання локалізації Хаджибейської фортеці. Наразі існує 15 версій щодо розташування її залишків по всьому Приморському бульвару. [...] З моменту штурму цієї фортеці почалася історія Одеси", – поділився Красножон.

Крім точного місця розташування фортеці археологи сподіваються також визначити її точний вік. Як пояснив історик Андрій Красножон, у цьому питанні також існує чимало суперечок, а фахівці датують її від початку XV століття до кінця 60-х років XVIII століття.

До розкопок долучилися студенти Південноукраїнського педагогічного університету, ОНУ імені І.І.Мечникова, представники Інституту археології НАН України та волонтери.

Перші результати розкопок історики обіцяють презентувати приблизно через чотири дні. Утім наразі дослідники зіткнулися з першою проблемою: під плиткою виявили бетонне перекриття, яке доведеться прибирати відбійними молотками. Після цього археологи намагатимуться вийти на необхідну глибину робіт – понад два метри.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.