У Києві відкрили виставку про Великий герб України

У Національному художньому музеї України розпочався виставковий проєкт: «Знак Соборності. Великий герб України: від Нарбута до Якутовича».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, виставку присвячено столітній традиції Великого герба України.

 

"Експозиція виставки розташована у двох залах. Ця архітектура виставки найкраще підкреслює концепцію і власне будову цієї виставки. Вона включає два "розділи".

Одна зала присвячена історичним витокам державних емблем, які в різний час вже відігравали роль державних. Друга частина цієї експозиція – пов'язана з історією власне Великого герба України", - сказав куратор виставки, історик, фахівець з геральдики та вексилології Юрій Савчук.

За його словами, експозиція виставки сформована з близько 60-ти артефактів, третину з них представлено для публічного огляду вперше. Ці експонати невідомі не тільки широкому загалу, а й вузькому колу науковців.

Вперше відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з печаткою Української Держави, виготовленої за ескізом Василя Кричевського, та печаткою Державного секретарства авторства Георгія Нарбута.

В експозиції буде представлено ескіз печатки Державного секретарства з колекції Національного художнього музею та оригінальну матрицю, про існування якої не було відомо понад століття.

На особливу увагу також заслуговують інші унікальні сфрагістичні пам'ятки з колекції музею Шереметьєвих. Вперше широкому загалу представлені печатки українських гетьманів. Зокрема фундатора Козацької Держави – гетьмана Богдана Хмельницького та гетьмана Івана Скоропадського.

Важливе місце в експозиції посіли раритети Українського Музею і Бібліотеки у Стемфорді (США), яка виступила міжнародним партнером проєкту. Глядач уперше зможе цілісно ознайомитися з повним альбомом "Державні відзнаки України" визначного українського геральдика Миколи Битинського, він виготовив сімнадцять кольорових малюнків державних гербів, прапорів та печаток на замовлення Уряду УНР в екзилі у 1939 р.

Україна представлена шістьома музеями Києва, Львова та Чернігова, трьома центральними державними архівами, національною бібліотекою та дирекцією художніх виставок. Загалом же у виставковому проєкті візьмуть участь дванадцять інституцій з України та США.

Виставковий проєкт здійснюється Національним художнім музеєм України у співпраці з Музеєм Шереметьєвих та Фондом інтелектуальної співпраці "Україна - ХХІ століття". Міжнародний партнер проєкту Український Музей і Бібліотека у Стемфорді (США).

Проєкт триватиме до 24 січня 2021 року.

Зокрема, виставка поєднає офлайн- та онлайн-формати з наголосом саме на онлайн-складову. Протягом усього виставкового проєкту будуть доступні: екскурсії виставкою за попередньою реєстрацією, які проводитиме куратор проєкту, історик Юрій Савчук; стріми публічних заходів та екскурсій; спеціальні відео за матеріалами виставки, які будуть розміщені на новому YouTube каналі музею.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.