Спецпроект

Фельдман Екопарк погодився перемістити свою назву від меморіалу Голодомору

Після зауважень представників громадськості та Українського інституту національної пам'яті "Фельдман екопарк" вирішив прибрати назву подалі від меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору.

Про це Суспільному 25 листопада розповів адвокат екопарку Олексій Стовба.

 

За його словами, назву вирішили розташувати не у безпосередній близькості до меморіалу, а на роздоріжжі — між білгородською та київською трасами.

"Це частина діалогу з Інститутом національної пам'яті. Вони надіслали дуже ввічливе, цивілізоване прохання — розглянути питання про перенесення. Розглянули, вирішили перенести, дали їм відповідь. Ніякі радикали на це не впливали. Це ніяким чином не поступка, це нормальний цивілізований діалог", — сказав Стовба.

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Напис повалили 6 листопада. Згодом представники екопарку його відновили. Літери тепер приварені, зроблені з більш міцного матеріалу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.