Спецпроект

Фельдман Екопарк погодився перемістити свою назву від меморіалу Голодомору

Після зауважень представників громадськості та Українського інституту національної пам'яті "Фельдман екопарк" вирішив прибрати назву подалі від меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору.

Про це Суспільному 25 листопада розповів адвокат екопарку Олексій Стовба.

 

За його словами, назву вирішили розташувати не у безпосередній близькості до меморіалу, а на роздоріжжі — між білгородською та київською трасами.

"Це частина діалогу з Інститутом національної пам'яті. Вони надіслали дуже ввічливе, цивілізоване прохання — розглянути питання про перенесення. Розглянули, вирішили перенести, дали їм відповідь. Ніякі радикали на це не впливали. Це ніяким чином не поступка, це нормальний цивілізований діалог", — сказав Стовба.

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Напис повалили 6 листопада. Згодом представники екопарку його відновили. Літери тепер приварені, зроблені з більш міцного матеріалу.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.