Спецпроект

Польща обурилася спотворенням у Росії фактів про Катинь

Посольство Республіки Польща в Москві заявило про спотворення Російською Федерацією фактів, що стосуються Катинського злочину у Твері і Мідному, представленому на конференції щодо польсько-російських відносин.

Відповідна заява опублікована на сайті посольства.

 

Як повідомляється в ЗМІ, на конференції, що пройшла в листопаді у Тверській області, російські історики і політологи поставили під сумнів офіційну версію Польщі про поховання понад 6 тисяч розстріляних НКВД СРСР польських військовополонених під Твер'ю.

"На наш погляд, поширена на конференції версія історії була спрямована на те, щоб не визнавати відповідальність НКВД за Катинський злочин у Мідному. І підтвердити сталінську версію вбивства, що покладає відповідальність за злочин на нацистську Німеччину", - заявили дипломати.

У посольстві зазначили, що також здивовані схваленням такого заходу офіційними представниками російської Держдуми, які брали участь у конференції.


Довідково. Розстріл польських офіцерів поблизу сіл Катинь Смоленської області і Мідне Тверської області Росії об'єднується під загальною назвою "Катинський злочин".

Війська НКВД розстріляли понад 21 тис. польських офіцерів і солдатів у 1940 році в декількох місцях, зокрема поблизу сіл Катинь і Мідне, а також у Харкові та Биківні. Тривалий час радянська історіографія заперечувала факт знищення поляків радянськими спецслужбами і звинувачувала в цьому нацистів.

У вересні 2009 року польський Сейм прийняв спеціальну резолюцію, в якій засудив напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, а Катинську трагедію класифікував як "військовий злочин з ознаками геноциду".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.