Спецпроект

Польща обурилася спотворенням у Росії фактів про Катинь

Посольство Республіки Польща в Москві заявило про спотворення Російською Федерацією фактів, що стосуються Катинського злочину у Твері і Мідному, представленому на конференції щодо польсько-російських відносин.

Відповідна заява опублікована на сайті посольства.

 

Як повідомляється в ЗМІ, на конференції, що пройшла в листопаді у Тверській області, російські історики і політологи поставили під сумнів офіційну версію Польщі про поховання понад 6 тисяч розстріляних НКВД СРСР польських військовополонених під Твер'ю.

"На наш погляд, поширена на конференції версія історії була спрямована на те, щоб не визнавати відповідальність НКВД за Катинський злочин у Мідному. І підтвердити сталінську версію вбивства, що покладає відповідальність за злочин на нацистську Німеччину", - заявили дипломати.

У посольстві зазначили, що також здивовані схваленням такого заходу офіційними представниками російської Держдуми, які брали участь у конференції.


Довідково. Розстріл польських офіцерів поблизу сіл Катинь Смоленської області і Мідне Тверської області Росії об'єднується під загальною назвою "Катинський злочин".

Війська НКВД розстріляли понад 21 тис. польських офіцерів і солдатів у 1940 році в декількох місцях, зокрема поблизу сіл Катинь і Мідне, а також у Харкові та Биківні. Тривалий час радянська історіографія заперечувала факт знищення поляків радянськими спецслужбами і звинувачувала в цьому нацистів.

У вересні 2009 року польський Сейм прийняв спеціальну резолюцію, в якій засудив напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, а Катинську трагедію класифікував як "військовий злочин з ознаками геноциду".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.