Спецпроект

Польща обурилася спотворенням у Росії фактів про Катинь

Посольство Республіки Польща в Москві заявило про спотворення Російською Федерацією фактів, що стосуються Катинського злочину у Твері і Мідному, представленому на конференції щодо польсько-російських відносин.

Відповідна заява опублікована на сайті посольства.

 

Як повідомляється в ЗМІ, на конференції, що пройшла в листопаді у Тверській області, російські історики і політологи поставили під сумнів офіційну версію Польщі про поховання понад 6 тисяч розстріляних НКВД СРСР польських військовополонених під Твер'ю.

"На наш погляд, поширена на конференції версія історії була спрямована на те, щоб не визнавати відповідальність НКВД за Катинський злочин у Мідному. І підтвердити сталінську версію вбивства, що покладає відповідальність за злочин на нацистську Німеччину", - заявили дипломати.

У посольстві зазначили, що також здивовані схваленням такого заходу офіційними представниками російської Держдуми, які брали участь у конференції.


Довідково. Розстріл польських офіцерів поблизу сіл Катинь Смоленської області і Мідне Тверської області Росії об'єднується під загальною назвою "Катинський злочин".

Війська НКВД розстріляли понад 21 тис. польських офіцерів і солдатів у 1940 році в декількох місцях, зокрема поблизу сіл Катинь і Мідне, а також у Харкові та Биківні. Тривалий час радянська історіографія заперечувала факт знищення поляків радянськими спецслужбами і звинувачувала в цьому нацистів.

У вересні 2009 року польський Сейм прийняв спеціальну резолюцію, в якій засудив напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, а Катинську трагедію класифікував як "військовий злочин з ознаками геноциду".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.