Інститут нацпам'яті створив ресурс про місця поховань українських емігрантів

Фахівці Українського інституту національної пам'яті створили геоінформаційну систему “Віртуальний некрополь української еміграції”, яка призначена для збору та поширення інформації про поховання української еліти за кордоном.

Презентація відбулася під час пресконференції в Укрінформі.

 

"Український інститут національної пам'яті поставив собі на меті створити інтерактивний продукт, себто не якусь сталу енциклопедію, не якийсь офіційний документ, а власне продукт, за допомогою якого і Україна, як держава, і організації закордонних українців зможуть ефективно здійснювати взаємодію і роботу з пошуку, обліку і збереження поховань українців за кордоном.

Насамперед ми поставили на меті створити геоінформаційну систему, себто пов'язати два важливих елементи: карту і базу даних для того, щоб можна було просто і швидко візуалізувати і вивести на екран потрібну інформацію про українців, які здебільшого у ХХ столітті за різних обставин були змушені залишити територію України і опинилися поза її межами ", - сказав під час презентації координатор проєкту, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд.

Він зазначив, що ця інформація потрібна не лише для розуміння того, скільки є поховань тих чи інших людей, а й для того, щоб можна було легко цю інформацію структурувати, відсортувати і вивести на екран.

За його словами, відвідувачі сайту зможуть швидко та безкоштовно відшукати інформацію про могилу певної особи за ім'ям та прізвищем, за датою чи місцем народження або смерті.

Подобєд додав, що станом на сьогодні до бази внесено 2 641 поховання на території 284 кладовищ.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович зазначив, що до завдань УІНП входить здійснення комплексу заходів з увічнення пам'яті українських героїв, історичних постатей, які в різний час боролися за Україну, захищали її суверенітет і незалежність. За його словами, цей проєкт є популяризацією історії і видатних особистостей.

"Ми популяризуємо особистостей, розповідаємо про них і створюємо систему, яка дозволяє побачити, хто з них де знаходиться, і навіть долучитися до догляду за могилами цих людей. Тобто це жива пам'ять, і інструмент живої пам'яті ", - сказав він.

На онлайн-ресурс можна перейти за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.