"Збережи правду! Збережи пам'ять!": ролик УІНП до роковин Голодомору

Новий ролик Українського інституту національної пам'яті випущений в межах інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні "Збережи правду! Збережи пам'ять!"

Мета кампанії "Збережи правду! Збережи пам'ять!" показати, що збереження пам'яті — це не абстракція, а конкретні дії, що може зробити кожен: записати спогади родичів, які були очевидцями здійснення геноциду у 1932-33 роках, знайти старі сімейні світлини чи інші артефакти того періоду (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо).

Все це, за можливості, передати у місцевий музей чи Національний музей Голодомору-геноциду. Їхні спогади, їхні світлини, ті пам'ятки минулого, що вони зберігають, зміцнюють національну пам'ять. Наше завдання зберегти та передати цю пам'ять наступним поколінням.

Ролик розробила студія Творча майстерня Bober Film Studio та Діана Горда

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.