У Фастові відкрили погруддя Андрія Саєнка

Андрій Саєнко - місцевий підприємець, що став бійцем 7-ої Сотні Самооборони, загинув у лютому 2014 від кульового поранення

У Фастові відкрили погруддя героя Небесної Сотні Андрія Савенка.

Ініціатором встановлення пам'ятника і проведення конкурсу став голова благодійного фонду "Пам'яті Небесної Сотні" Андрій Павленко.

Заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Антоніна Піпко на відкритті зазначила, що пам'ять має властивість розсіюватися: "Тому увічення цієї пам'яті, її плекання набуває величезного значення – особливо в ці дні, в цей час, коли триває інформаційна війна проти Майдану. Інформаційна війна проти тих цінностей, які відстоював Майдан, знову піднімає таку хвилю. Цей пам'ятник у Фастові Андрієві Саєнку й одночасно всім Героям Небесної Сотні дасть можливість нам зберігати цю пам'ять, примножувати її і – продовжувати революцію!.."

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.