В Україні обрали переможця конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба

Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України оголосив переможця. Ним став художник Олексій Кохан, співавтор Малого герба.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Він уточнив, що ескіз переможця містить обов'язкові елементи для великого Державного герба, зокрема: герб Війська Запорізького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб.

На брифінгу Ткаченко розповів, що журі отримало 125 робіт. З них до конкурсу допустили 112. Потім пройшло кілька турів голосування, в результаті яких визначили переможця.

Тепер Мінкультури укладе з Олексієм Коханом угоду, якою автор передасть авторські права на ескіз державі. Своєю чергою міністр юстиції Денис Малюська додав, що "далі буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проєкту великого Державного герба".

Ці напрацювання передадуть від Кабміну до Верховної Ради. Відтак народні депутати опрацюють і зареєструють відповідний законопроєкт. У результаті порядок використання, опис держсимволів, зокрема великого Державного герба, буде оформлений згідно з законом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.