У Києві презентували адаптований для дітей посібник з історії Криму

В Укрінформі презентували перший адаптований для дітей навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", який дозволить усім бажаючим познайомитися з правдивою історією Криму і його корінного народу.

Про це керівник громадської організації "Кримська родина" Аніфе Куртсеітова розповіла в середу під час брифінгу в Укрінформі.

 

"Коли після трагічних подій в Криму кримськотатарські родини стали виїжджати на материкову Україну, ми вирішили щось почати робити для наших дітей ... Ми створили при громадській організації "Кримська родина" дитячий культурно-просвітницький центр, в якому почалися заняття з сімома дітьми, зараз їх більше 100.

Заняття велися з кримськотатарської мови та літератури, також проходили майстер-класи та уроки з кримськотатарської музики, культури, але мрія була вести уроки історії Криму та кримськотатарського народу і два роки тому ми ініціювали перші такі уроки", - розповіла Куртсеітова.

За її словами, складність при веденні таких занять була в тому, що в Україні не було адаптованих для дітей посібників про історію Криму і кримськотатарського народу.

Зазначається, що написати і видати такій посібник допомогла команда істориків і дослідників, а саме Гульнара Бекирова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко і Бекір Аблаєв.

"Два роки ми писали і радилися з істориками, з Міністерством освіти України, і півроку тому Український культурний фонд підтримав наш проєкт "Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво".

У рамках проєкту ми почали готувати перший навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", а також створили просвітницьку платформу, на базі якої не тільки діти, а й усі бажаючі можуть вивчати історію кримськотатарського народу, читаючи посібник, який вже сьогодні можна завантажити на нашій платформі", - розповіла Куртсеітова.

Як повідомила активістка, посібник випущено тиражем 1000 примірників, 500 з них – українською мовою, 500 – кримськотатарською.

Найближчим часом за підтримки однієї з міжнародних організацій книгу планується перекласти на англійську мову. Крім того, в планах – збільшити тираж посібника.

За словами члена організації "Кримська родина" Бекіра Аблаєва, щотижневі уроки історії Криму, які проходять щосуботи, відвідують діти переселенців, а також ті українці, які просто цікавляться правдивою історією Криму і кримськотатарського народу.

"У рамках цієї просвітницької ініціативи нами було проведено дві щорічні олімпіади, проте запит на методологічну літературу про історію Криму і кримськотатарського народу залишався актуальним", - сказав Аблаєв.

Вирішити цю проблему, за його словами, вдалося завдяки кримськотатарським та українським історикам і фахівцям з різних періодів історії Криму.

Зокрема, вважає Аблаєв, працюючи в співавторстві з істориком Сергієм Громенком над главою про перші народи, що населяли півострів, а також про історію Кримського ханства, їм вдалося "розвінчати деякі радянські і російські міфи, які досі культивуються в пострадянському інформаційному просторі".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.