У Софії Київській – виставка ескізів великого Державного герба

У виставкових залах Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» проходить виставка робіт, які надійшли на конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Всього представлено 112 робіт. Оскільки процедура конкурсу є анонімною, представлені ескізи не підписані іменами авторів. Після визначення найкращих робіт Організаційний комітет оприлюднить інформацію про переможців", - ідеться в повідомленні.

Виставка триватиме до 27 листопада.

Зазначається, що оцінювання отриманих ескізів проводить журі конкурсу, яке складається з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів.


Переглянути ескізи гербів можна тут і тут.


Нагадуємо
, що на засіданні 11 листопада Кабінет Міністрів врегулював питання виплати премій переможцям конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України. Для відзначення авторів передбачається: перша премія – 100 000 гривень, друга – 50 000, третя – 30 000. Відповідно до постанови про проведення конкурсу, до 1 грудня 2020 року МКІП має подати Мін'юсту пропозиції за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту закону "Про державні символи України".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.