Архів національної пам'яті підписав договір з Історичним архівом державної безпеки Угорщини

Архів національної пам’яті поступово налагоджує міжнародну співпрацю

У рамках домовленостей інституції розвиватимуть співпрацю, обмінюватимуться практичним досвідом, інформацією та копіями документів. Це надасть українцям ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами.

"Перший договір про співпрацю, підписаний з Історичним архівом державної безпеки Угорщини, став логічним продовженням минулорічної поїздки до Будапешту. На черзі підписання ще декількох договорів з подібними інституціями країн Центральної та Східної Європи", - каже директор Архіву національної памʼяті Ігор Кулик.

Підписання договору свідчить про те, що Архів національної пам'яті долучається до європейської сім'ї архівів, плануючи у найближчому часі здійснення обміну електронними копіями документів, видання книг та проведення спільних заходів, які будуть цікаві для обох країн.

"Вивчення історії періоду до 1990 року досі стикається з багатьма складнощами, тому наш архів намагається співпрацювати з усіма партнерами, які зберігають документи про спільне минуле наших народів, - говорить директор Історичного архіву державної безпеки Угорщини Чех Герге Бендегуз. - Я, як генеральний директор Історичного архіву державної безпеки Угорщини вважаю надзвичайно важливою співпрацю з Архівом національної пам'яті України у процесі вивчення документів, обміну копіями та створення спільних публікацій."

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.