Скіфський курган на Миколаївщині цілодобово охоронятиме поліція

Поліція цілодобово охоронятиме унікальний скіфський курган в Казанківському районі на Миколаївщині, який «чорні археологи» продовжують розкопувати, попри розголос

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наразі мною прийняте рішення про те, що поліція цілодобово охоронятиме скіфський курган в Казанківському районі до того часу, як буде прийняте рішення про його консервацію. Хоча, хочу зазначити, у поліції немає прямої функції та можливостей тривалий час охороняти всі кургани", - сказав начальник ГУ Нацполіції у Миколаївській області Сергій Шайхет.

 

Він також розповів, що наразі поліції невідомо, де знаходиться техніка, яка розкопувала курган і яку було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Варта міста", адже у поліції немає рішення місцевого суду щодо накладання на техніку арешту.

"Ще 6 листопада поліція звернулася до місцевого суду з проханням накласти арешт на 2 одиниці техніки – бульдозер та екскаватор, які були зафіксовані на розкопках кургану при виїзді на місце події поліції. Проте досі рішення з цього приводу не прийняте. А ми не маємо повноважень забирати цю техніку на штрафмайданчик без рішення. Таке зволікання мене дивує", - зазначив Шайхет.

За його словами, це вже повторне звернення до суду з даного питання. Перше було ще у червні цього року, коли вперше було зафіксовано несанкціоновані розкопки кургану. "Тоді техніку передали на відповідальне зберігання у сільську раду. Проте згодом суд відмовив у її арешті - і техніку повернули власникам", - сказав очільник обласної поліції.

Він також наголосив, що розслідування триває, і не виключено, що незабаром будуть пред'явлені підозри. При цьому він також висловив здивування позицією місцевих мешканців, а особливо сільського голови, які начебто жодного разу не звернулися до поліції з повідомленням про незаконні розкопки кургану. За його словами, щоразу це робили миколаївські активісти, які виїздили на місце події. Місцеві також відмовляються давати свідчення по цьому факту.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.