Національний музей історії України презентує ребрендинг

Ключовий посил концепції звучить так: “Історія – міст, який єднає минуле та майбутнє”

Національний музей історії України презентував ребрендинг. Концепцію безкоштовно розробило креативне агентство TABASCO, щоб підтримати музей у прагненні стати сучаснішим.

Одним із важливих елементів ребрендингу є скорочення: Музей ІСТорії = МІСТ.

 

Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України, підкреслює: "Новий бренд – це не просто зміна обкладинки. Для кардинальних змін потрібен час. І ми маємо чітко розуміти, як і куди рухаємося. Історичний музей – це не лише про зберігання та демонстрацію експонатів. Образ мосту унаочнює прагнення поєднувати часи та культури. Новий бренд маніфестує стратегію розвитку музею".

Графічний знак логотипа – літера М, символізує, що саме в МІСТ зустрічаються минуле та майбутнє, єднаються цивілізації та знання. Наш міст поєднує не лише епохи, а й людей. Музей може відкривати історію України для українців і світу – робити її зрозумілішою та спонукати до глибшого знайомства із країною.

Олександр Смірнов, креативний директор TABASCO: "Працюючи над проєктом, ми знайшли цікавий інсайт. Спадщиною радянської традиції стали жахливі абревіатури, які використовувати в житті просто нереально. Ніхто не скаже: "А чи не сходити нам завтра у НМІУ"? Але ж музей має бути визначним місцем, про яке хочеться говорити та згадувати. Недарма Метрополітен у Нью-Йорку називає себе Мет'ом. Ми почали крутити цю ідею – знайшли образи та сенси, котрі точно передають суть головного музею країни. Так і народився МІСТ".

Основні кольори нового брендингу – жовто-зелений та блакитний. Додаткові кольори – зелений, помаранчевий, малиновий, чорний та бордовий. Їх можна використовувати в мерчі, навігації та експозиції музею залежно від тематики.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.