Гульнара Бекірова отримала премію чеського Інституту дослідження тоталітарних режимів

Історикиня Гульнара Бекірова отримала премію чеського Інституту дослідження тоталітарних режимів – «За досягнення у захисті принципів демократії, свободи і прав людини»

Про це повідомляє Крим.Реалії.

"Церемонія нагородження планувалася в Сенаті Чехії, але у зв'язку з пандемією вона перенесена. Так що нагороду я поки не отримала, але вже зараз можу сказати, що вона не тільки моя, а й усього кримськотатарського народу, про який я пишу книги і статті, знімаю передачі й документальні фільми. Це також і премія моїх друзів і колег, інституцій, з якими я співпрацювала і які давали мені трибуну, можливість вільно займатися моєю улюбленою справою і висловлювати свою думку", – написала історикиня на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

Інформація про нагородження Бекірової також розміщена на Facebook-сторінці чеського інституту.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.