В Україні 300-річчя від дня народження Сковороди відзначать на державному рівні

Верховна Рада ухвалила постанову "Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди" (№4084).

Як передає кореспондент Укрінформу, постанову підтримали 280 народних депутатів.

 

Документом пропонується урочисто відзначити на державному рівні 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Як зазначається у пояснювальній записці, пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів та відповідним міністерствам провести організаційні роботи з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя від дня народження Сковороди та передбачити необхідні видатки при опрацюванні проєктів Держбюджету на 2021 та 2022 роки для фінансування таких заходів.

Держкомітету телебачення і радіомовлення України пропонується організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчості Григорія Сковороди, та забезпечити висвітлення через засоби масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 300-річчя від дня його народження.

"Укрпошті" запропоновано видати серію поштових марок, присвячених 300-річчю від дня народження Сковороди.

Окрім того, пропонується рекомендувати Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди.

Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування запропоновано розробити план заходів із відзначення цієї дати.

Реалізація постанови потребує виділення коштів в обсязі, який буде запропоновано організаційним комітетом і передбачено у державному та місцевих бюджетах на 2021- 2022 роки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.