Спецпроект

Фельдман і альпаки: поруч з пам'ятником Голодомору в Харківській області нардеп поселив тварин

Поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Про це повідомляє Kharkiv Today.

 

Близько тижня тому в Дергачівському районі Харківської області поруч зі скульптурою Меморіалу жертвам Голодомору встановили різнокольорову табличку "Фельдман Екопарк", що викликало гнів і непорозуміння у деяких користувачів соцмереж. На їхню думку, це прояв неповаги до пам'яті загиблих під час геноциду українського народу 1932-1933 років.

Як повідомив прес-секретар "Фельдман Екопарку" Олексій Костюченко, табличку встановили, щоб автомобілістам було простіше знайти вхід до екопарку. Сусідство з пам'ятником Голодомору їх не збентежило, так як порушень ніяких немає.

"Справа в тому, що там, навпроти другого входу до " Фельдман Екопарку ", знаходиться наша локація, яка була відкрита в середині вересня. Вона називається "Долина альпак".

Оскільки людям дуже складно розібратися, як туди правильно потрапити, там були встановлені ці букви, щоб люди розуміли, як туди проїхати. А то вони починають навіть у поліції з'ясовувати, де знаходиться "Долина альпак", куди вони так хочуть приїхати", — розповів Костюченко.

За словами представника екопарку, в минулі вихідні в цій зоні проводилися змагання лучників, в яких брали участь також жителі інших регіонів. Табличка нібито і їм допомогла дістатися до місця.

На питання про те, чи враховували при монтажі таблички наявність поруч пам'ятника, Костюченко відповів: "все знаходиться поруч з чимось".

"У мене немає інформації, що хтось обурюється. Нам не надходили такі повідомлення. Ніхто не дзвонив і не писав на цю тему. Це знаходиться поруч з входом. Сам парк теж знаходиться поруч з пам'ятником.

Поруч з пам'ятником знаходиться кафе чи то "У м'ясника", чи то "У мисливця". Там ще купа всього знаходиться. Його ж поставили там просто так, там же немає ніяких поховань, правильно?", — зазначив Костюченко.

Альпаки пасуться в ста метрах від пам'ятника, напис встановлено ближче, відразу біля паркану тієї самої долини альпак. У екопарку кажуть, що це їхня земля.

Пам'ятник знаходиться біля транспортної розв'язки автомобільної дороги Харків — Москва і окружної дороги Харкова в Дергачівському районі. Його встановили при президенті Віктору Ющенку з метою відновлення історичної пам'яті про жертви тоталітарного комуністичного режиму і в пам'ять про українських селян, які померли від голоду в Харківській області.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.