У Бельгії під час реставрації церкви знайшли послання з минулого

Авторами виявилися маляри, які колись фарбували цей храм

Як повідомляє сайт journalist.today, у Бельгії під час ремонту старої церкви міста Антверпен робітники знайшли послання з минулого. Фотографії знахідки опубліковані на офіційній сторінці міста в Instagram.

Два аркуша паперу були заховані в сірниковій коробці в архітектурному елементі на стелі.

"Ми б хотіли дати пораду майбутнім поколінням, якщо війна знову розпочнеться. Щоб вижити, завжди зберігайте великі запаси їжі. Особливо рис, каву, борошно, тютюн, зерно і пшеницю. І не забувайте насолоджуватися, брати від життя все. Побачимося, хлопці!" – йдеться в посланні.

Авторами послання виявилися маляри, які фарбували цю церкву 21 липня 1941 року – Джон Янссен, Джул Гізелінк, Луї Шантрейн і Юл Ван Хемелдонк. На той момент усі вони переживали уже другу за своє життя світову війну.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.