У Києві презентували спільний проєкт Музею Голодомору та Ukraїner «Голодомор: мозаїка історії»

Протягом двох місяців команди Музею Голодомору та Ukraїner здійснили експедицію до 9 областей України, впродовж якої записали 120 історій свідків Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями та відкрили 66 місць масового поховання жертв геноциду

Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

 

Свідки Голодомору, із якими команда познайомилася в експедиції,  передали до музею унікальні експонати, наприклад, срібну ложку, яка належала родині Марфи Коваленко та яку вдалося вберегти в роки Голодомору. Частину срібних речей дідусь Марфи Данилівни обміняв у торгсині на продукти, але ця ложка залишилася. 

Переглянути відеозапис презентації можна на офіційній сторінці Музею Голодомору у Фейсбук.

Юлія Коцур, заступниця генерального директора Музею Голодомору, координаторка проєкту на презентації зауважила: "Нині ми презентуємо важливий та масштабний проєкт для тих, хто хоче дізнатися більше про історію геноциду українців та почути свідчення очевидців. Окрім того, Музей разом з Ukrainer запустив серію відео у проєкті "Голодомор: мозаїка історії". Вже відбувся реліз 5 відеоісторій, де свідки Голодомору розповіли, як вони пережили геноцид української нації: "Вижила в Голодомор і врятувала сусідського хлопчика", "Врятувались картоплею з Білорусі", "Забирали навіть подушки",  "Не брати чужого під час Голодомору", "Врятувати цілий хутір під час Голодомору". Також проєкт містить 4 експлейнери, які розповідають: "Що таке Голодомор", "Міфи про Голодомор" "Як Голодомор впливає на Україну сьогодні?", "Голодомор у світовому контексті".

Кураторка проєкту Лариса Артеменко розповіла: "Кожне локальне дослідження допомагає зрозуміти особливості Голодомору в окремому регіоні. Ми вирушили в експедицію Україною, аби зібрати щонайбільше свідчень очевидців Голодомору, зафіксувати місця масового поховання та записати інтерв'ю з краєзнавцями. Наш маршрут проходив Київською, Чернігівською, Сумською, Житомирською, Вінницькою, Черкаською, Кіровоградською, Одеською та Миколаївською областями. Досі музей не організовував експедицій такого масштабу".

Богдан Логвиненко, автор проєкту Ukraїner, зазначив: "Ми мали унікальний час та можливість реалізувати цей проєкт. Для Ukraïner цей проєкт є важливим місійно — зафіксувати та поширити історії з різних регіонів, що впродовж багатьох років не були почутими суспільством. Ми усвідомили, наскільки цінними є зібрані під час спільної експедиції історії свідків Голодомору, оскільки їх залишилося так мало".

Спікерами презентації також були Роман Подкур, історик, експерт проєкту, Анастасія Олексій, провідна фахівчиня з управління проектами УКФ ("Інноваційний культурний продукт") та Ярослав Файзулін — начальник управління наукового забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті. 

З усіма записаними історіями вже незабаром можна буде ознайомитися на музейному ресурсі "Свідчення".

5 відеоісторій та експлейнери про Голодомор можна переглянути на Youtube каналі Ukrainer.

Контент доступний не лише українською, а й англійською – це сприятиме популяризації теми за кордоном та визнанню Голодомору актом геноциду в світі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.