Ветерани просять прибрати польські символи на Личаківському цвинтарі

Ветерани російсько-української війни відреагували на підміну надгробку на братській могилі вояків УПА у Підкарпатському воєводстві Польщі вимогою демонтувати незаконно розміщені польські символи у Львові, згоди на встановлення яких не давала міська рада

Як передає "Новинарня", відповідне колективне звернення було подане 19 жовтня на розгляд Львівської міськради. Підписи під ним поставили декілька десятків ветеранів ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань – комбатанти і волонтери.

 

Автори звернення вважають, що "політика нескінченних поступок Варшаві в питаннях національної пам'яті не лише не покращила польсько-українських взаємин у цій царині, а суттєво ускладнила ситуацію, адже слабкість і непослідовність української влади сприймається керівництвом Польщі як заохочення до ліквідації все нових і нових українських пам'ятників та місць поховань".

"Польська влада постійно наголошує на потребі діалогу, але своїми діями не сприяє йому. Поляки вимагають поваги до своєї історії, натомість намагаються позбавити історії українців", – стверджує один зі підписантів  – ветеран 8-го окремого батальйону УДА Андрій Лібич.

Копія листа була надіслана в офіс президента України, Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики України.

"Польща стирає сліди перебування українського народу на своїй території. Абсолютно безпринципна позиція керівництва нашої держави лише заохочує Варшаву до радикальніших дій. Поміркуйте самі. Німецькі вояки, які придушували Варшавське повстання і вчиняли військові злочини проти цивільного населення, мають могили з підписами, а українці такої честі в Польщі не удостоєні. Чому?…" – ідеться в листі.

"Звісно, ми не можемо ницістю відповідати на ницість. Воїн має право на могилу – зокрема і польські військові, які загинули на території України в боях з українськими воїнами. Ніхто не бажає знеособлювати їхні поховання і підмінювати їм надгробки. Однак ми просимо Львівську міську раду демонтувати польські імперські символи, які були незаконно розміщені на полі польських військових поховань – меч-щербець на центральній гранітній плиті і скульптури левів (нелегально завезені на територію Личаківського заповідника), що тримають геральдичні щити з гербом Львова періоду окупації західноукраїнських земель", – пояснює один з підписантів звернення, ветеран батальйону НГУ імені генерала Кульчицького Юрій Фартушний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.