Археологи розкрили секрет поховання "шестиголового вождя"

Археологи використали ДНК-аналіз, щоб розкрити секрети багатовікового поховання так званого "шестиголового вождя"

Про це повідомляє BBC.

 

У могилі в Портмахомаку в Північно-Шотландському нагір'ї похований чоловік, який зазнав смертельного поранення мечем у череп.

Його поховали разом із чотирма черепами, а згодом його могилу знову відкрили, щоб поховати другого чоловіка. Ще одного чоловіка поховали у сусідній могилі.

Аналіз свідчить про те, що деякі кістки належать представникам різних поколінь однієї родини.

Усі вони датуються кінцем XIII - початком XV століття, за винятком одного з чотирьох черепів, який датується VIII-X століттям і, ймовірно, належав ченцю-пікту.

Поховання шестиголового вождя було серед низки могил, розкопаних археологами на місці середньовічної церкви Святого Колмана в Портмахомаку на півострові Тарбат-Несс.

Поховання утворилися внаслідок воєн між конкурентними кланами.

 

Починаючи з розкопок 1997-го року, археологи з Йоркського університету та FAS Heritage намагалися пролити світло на походження цих решток.

Новий ДНК-аналіз та ізотопний аналіз "шестиголового вождя" провели за підтримки Департаменту історії та довкілля Шотландії.

Двоє чоловіків у могилі мали родинні зв'язки, і археологи вважають, що вони могли бути двоюрідними родичами.

Чотири "зайвих" черепи - жіночий та три чоловічі, причому один із цих чоловіків, як вважають, був монахом, череп якого могли вважати "цінною реліквією" і взяти з монастирського цвинтаря неподалік.

Два інших черепи належали батькові та сину, які, своєю чергою, були дідусем і батьком другого чоловіка, похованого в могилі разом із першим. Жінка була матір'ю цього другого чоловіка.

Третього чоловіка, похованого поруч, вважають сином другого чоловіка.

Докторка Ліза Браун з Департаменту історії та довкілля Шотландії каже, що аналіз допоміг встановити родинні стосунки між людьми, похованими разом в одній могилі.

"Ці методи були недоступні, коли вперше проводили розкопки", - додала вона.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.