Археологи розкрили секрет поховання "шестиголового вождя"

Археологи використали ДНК-аналіз, щоб розкрити секрети багатовікового поховання так званого "шестиголового вождя"

Про це повідомляє BBC.

 

У могилі в Портмахомаку в Північно-Шотландському нагір'ї похований чоловік, який зазнав смертельного поранення мечем у череп.

Його поховали разом із чотирма черепами, а згодом його могилу знову відкрили, щоб поховати другого чоловіка. Ще одного чоловіка поховали у сусідній могилі.

Аналіз свідчить про те, що деякі кістки належать представникам різних поколінь однієї родини.

Усі вони датуються кінцем XIII - початком XV століття, за винятком одного з чотирьох черепів, який датується VIII-X століттям і, ймовірно, належав ченцю-пікту.

Поховання шестиголового вождя було серед низки могил, розкопаних археологами на місці середньовічної церкви Святого Колмана в Портмахомаку на півострові Тарбат-Несс.

Поховання утворилися внаслідок воєн між конкурентними кланами.

 

Починаючи з розкопок 1997-го року, археологи з Йоркського університету та FAS Heritage намагалися пролити світло на походження цих решток.

Новий ДНК-аналіз та ізотопний аналіз "шестиголового вождя" провели за підтримки Департаменту історії та довкілля Шотландії.

Двоє чоловіків у могилі мали родинні зв'язки, і археологи вважають, що вони могли бути двоюрідними родичами.

Чотири "зайвих" черепи - жіночий та три чоловічі, причому один із цих чоловіків, як вважають, був монахом, череп якого могли вважати "цінною реліквією" і взяти з монастирського цвинтаря неподалік.

Два інших черепи належали батькові та сину, які, своєю чергою, були дідусем і батьком другого чоловіка, похованого в могилі разом із першим. Жінка була матір'ю цього другого чоловіка.

Третього чоловіка, похованого поруч, вважають сином другого чоловіка.

Докторка Ліза Браун з Департаменту історії та довкілля Шотландії каже, що аналіз допоміг встановити родинні стосунки між людьми, похованими разом в одній могилі.

"Ці методи були недоступні, коли вперше проводили розкопки", - додала вона.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.