Книга "Справа Василя Стуса". Заяви видавництва

Поки рішення суду не вступило у силу видавництво додрукує тираж

Видавництво Віват відреагувало на ухвалу суду щодо книжки "Справа Василя Стуса":

"Ми були готові до такого рішення, адже було б наївно сподіватись, що в боротьбі з таким суперником, ми переможемо одразу. Натомість, ми не розраховували, що ми настільки недалеко пішли від тих часів, коли відбувався сам суд над Василем Стусом. У нас була надія на те, що часи змінились."

На рішення суду буде подана апеляція: "Ми [видавництво Віват - ред.] прийняли непросте фінансове, але цілком зрозуміле для нас з точки зору моралі рішення йти в Апеляційний суд. Заява буде подана як тільки ми отримаємо повний текст рішення суду".

Після повідомлення про ухвалу суду щодо позову Медведчука до видавництва Віват та Вахтанга Кіпіані, книгу "Справа Василя Стуса" розкупили за лічені хвилини і у видавництві, і в решти дистриб'юторів.

"Ми прийняли рішення додрукувати новий наклад, поки рішення суду не вступило в силу і ми маємо на це право. Передзамовлення на книгу можна зробити тільки в інтернет-магазині Vivat та особисто у автора Вахтанга Кіпіані.

Новий наклад орієнтовно чекаємо 2 листопада. Роздрібна ціна на книгу лишається 260 грн., як і було раніше. Ми не хочемо спекулювань на гарячій темі, і закликаємо не робити цього й інших книжкових дистриб'юторів" - йдеть у повідомленні.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.